/ Три автомобілі SEAT Ateca перетнули 10 кордонів, перш ніж дістатися Монголії, де до них приєдналися члени велоекспедиції - інженери бренда
/ Щодня вони долали в середньому по 60 км територією національного парку Алтай-Таван-Богд, піднявшись на висоту майже 3000 м і залишивши позаду ділянки з ухилом 27%
/ Успішна подорож складним бездоріжжям стала можливою зокрема завдяки системі 4Drive та шести режимам руху
Марторель, 12 вересня 2018 року. - Вершник-кочівник прямує безмежними степами однієї з найменш населених країн нашої планети. Це - Монголія, до якої нарешті дісталися SEAT Ateca. Автомобілі подолали 20 000 км, щоб приєднатися до групи велосипедистів, керують усіма транспортними засобами співробітники SEAT. Далі - кілька найяскравіших моментів їхньої подорожі землями колишньої Монгольської імперії.
Пригоди починаються: «Нерви, візи, кордони десятьох країн... але головне - неймовірний ентузіазм»
- Пригоди починаються: «Нерви, візи, кордони десятьох країн... але головне - неймовірний ентузіазм». Саме так описує свої емоції перед початком подорожі з Іспанії до Монголії Тео Гарсія (Teo García), 45-річний заслужений інженер SEAT. Вони подолали на своїх SEAT Ateca понад вісім тисяч кілометрів лише для того, щоб дістатися до міста Улгий (Ölgiy) на заході Монголії, яке мало стати вихідним пунктом експедиції.
- Напружені мандри національним парком площею 6000 кв. км: шість водіїв, шість велосипедистів зі своїм транспортом, лікар, механік і три Ateca добираються до національного парку Алтай-Таван-Богд. «Перед нами лежав дуже непростий кільцевий маршрут, на якому доводилося перетинати безмежні рівнини, де зустрічалися лише озера й вкриті снігом гірські вершини», - пригадує Тео.
Складні підйоми
- Складні підйоми: у своєму щоденнику співробітники заводу SEAT у Марторелі детально описують виклики, що траплялися під час поїздки. «У районі 100 озер ми загалом набрали висоту близько 3000 м, рухаючись вибоїстими та кам'янистими ділянками». Автомобілі SEAT Ateca «...легко долали круті схили завдяки позашляховим якостям», - зазначив Тео Гарсія.
- Пил, багнюка й нічні чергування: моделям Ateca довелося витримати й непростий ландшафт, і мінливу погоду Монголії, адже автомобілі долали й сухі кам'янисті ділянки, і заповнені мокрою багнюкою колії. «На одному з відрізків нас застала серйозна буря, і довелося проводити імпровізований швидкісний заїзд у стилі "крос-кантрі". Щоб проїхати вкриту багнюкою ділянку, ми ввімкнули режим "Сніг", який дає змогу рухатися на вищих передачах». Позашляховики невтомно працювали і вдень і вночі, «...адже світлодіодні фари автомобілів освітлювали наш табір під час стоянок», - розповідає Тео Гарсія.
Завершення пригоди
- Завершення пригоди: система повного привода 4Drive і шість різних режимів руху стали ключовими чинниками успішного завершення подорожі. «Автомобілі неухильно слідували за велосипедистами. Моделі Ateca поводилися саме так, як і личить справжнім всюдиходам», - підсумовує Тео Гарсія. Після подорожі, яка тривала місяць, автомобілі повернулись у початкову точку маршруту.
- Інженери на двох колесах: цей виклик став уже другим для групи співробітників заводу. Торік вони були в Сибіру, де каталися по льоду найглибшого у світі озера Байкал - його глибина становить 1642 метри.
